Щодо ідентифікаційного номера платника податків

Питання, пов’язане з присвоєнням фізичним особам ідентифікаційного номера платника податків продовжує розбурхувати громадськість. Якщо на Україні людям дозволялося не мати ІПН, про що видавалася відповідна довідка, то в Російській Федерації все набагато складніше. Деякі православні громадяни Криму намагаються відстоювати свої переконання і в змінених умовах, але судячи з відповідей з ИФНС, це у них погано виходить. Нижче наводиться текст відповіді на одне з таких листів. Згідно написаному, виходить, що в Росії на сьогоднішній день немає процедури відмови або анулювання ІПН. А раз немає процедури, значить, всім автоматично буде привласнений свій номер. Однак це не означає, що потрібно відразу здаватися. Для вирішення даної проблеми необхідно прийняття відповідної поправки до закону. Отже, доведеться звертатися до депутатів, щоб панове законодавці врахували думку віруючих громадян — підготували і розглянули в Думі необхідні документи. Заодно варто нагадати народним обранцям, щоб ті передбачили можливість відмови і від нав’язуваних громадянам електронних паспортів на користь звичайних паперових (без чіпів). А до тих пір, поки не будуть приємний потрібні рішення, можна лише заспокоїти себе фразою з Євангеліє: «Віддайте кесарю кесареве, а Богу Богове» …

Микола Орлов

Додаток: ТЕКСТ ВІДПОВІДІ ИФПС.

ИФПС Росії по м Ялті Республіки Крим, розглянувши Вашу заяву про вимогу громадянина про сприяння в реалізації його конституційних прав і свобод, повідомляє наступне:

Згідно з пунктом 2 статті 15 Конституції Російської Федерації органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи, громадяни та їх об’єднання зобов’язані дотримуватися Конституції Російської Федерації і закони.

Проведена податковими органами робота з обліку фізичних осіб із застосуванням ідентифікаційного номера платника податків (далі — ІПН) здійснюється в рамках Конституції Російської Федерації і відповідно до законодавства Російської Федерації про податки і збори, яке складається з Податкового кодексу Російської Федерації (далі — Кодекс) та прийнятих відповідно до нього федеральних законів про податки і збори.

На підставі підпункту 3 пункту 1 статті 32 Кодексу податкові органи зобов’язані вести в установленому порядку облік фізичних осіб.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Федерального закону від 26.09.1997 № 125-ФЗ «Про свободу совісті та релігійні об’єднання громадян» (далі — Закон 125-ФЗ) встановлення переваг, обмежень чи інших форм дискримінації в залежності від ставлення до релігії не допускається .

Громадяни Російської Федерації рівні перед законом у всіх областях цивільної, політичної, економічної, соціальної та культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії та релігійної приналежності (пункт 4 статті 3 Закону 125-ФЗ).

Ведення податковими органами в установленому порядку обліку фізичних осіб, що не відносяться до індивідуальних підприємців, здійснюється на підставі інформації, наданої органами, зазначеними у статті 85 Кодексу, або на підставі заяви фізичної особи (пункт 7 статті 83 Кодексу). При цьому податкові органи на основі наявних даних та відомостей про платників податків зобов’язані забезпечити постановку їх на облік (пункт 10 статті 83 Кодексу).

Процедура постановки на облік в податковому органі на підставі відомостей, отриманих від органів, зазначених у статті 85 Кодексу, відбувається без участі фізичних осіб, щодо яких надійшли відомості.

Згідно з пунктом 1 статті 83 Кодексу фізичні особи підлягають постановці на облік у податкових органах за місцем проживання фізичної особи, а також за місцем знаходження належить їм нерухомого майна і транспортних засобів та з інших підстав, передбачених Кодексом.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 статті 84 Кодексу кожному платнику податків присвоюється єдиний на всій території Російської Федерації за всіма видами податків і зборів ІПН.

ІПН формується як цифровий код, що складається з послідовності цифр, що характеризують код податкового органу (4 знака), порядковий номер запису про особу в ЕДРН (6 знаків) та контрольне число (2 знака). Таким чином, ІПН фактично є номером запису про особу в Єдиному державному реєстрі платників податків.

ІПН не є інформацією, що входить до переліку персональних даних, застосовується виключно з метою упорядкування обліку платників податків усередині системи податкових органів, а також служить тільки для прискорення обробки величезного потоку інформації в інтересах дотримання прав платників податків.

Згідно з абзацом другим пункту 7 статті 84 Кодексу податковий орган вказує ІПН у всіх направляються платнику податків податкових повідомленнях.

Фізичні особи, які не є індивідуальними підприємцями, право не вказувати ІПН у подаються до податкових органів податкових деклараціях, заявах чи інших документах, вказуючи при цьому свої персональні дані, передбачені пунктом 1 статті 84 Кодексу.

При цьому застосування ІПН фізичної особи в документах не передбачає заміну імені номером. Прізвище, ім’я та по батькові присутні у всіх документах, незалежно від вказівки або не вказівками в них ІПН.

У випадку, якщо Ви за релігійними переконаннями не бажаєте оплачувати податки по надісланій Вам податковим органом квитанції із зазначеним ІПН, Ви маєте право в будь-якому банку самостійно заповнити квитанцію, вказавши всі необхідні реквізити для сплати податку, виключаючи ІПН.

Крім того повідомляється, що згідно з підпунктами 2,3 пункту 20 Порядку та умов присвоєння, застосування, а також зміни ідентифікаційного номера платника податків, розробленого відповідно до пункту 7 статті 84 Кодексу та затвердженого наказом ФНС Росії від 29.06.2012 № ММВ-7-6 / 435 @, ІПН фізичної особи може бути визнаний недійсним у випадках:

— Зняття з обліку фізичної особи в податковому органі у зв’язку з його смертю;

— Виявлення у фізичної особи більше одного ІПН.

Враховуючи викладене, визнання ІПН недійсним передбачено тільки у вищевказаних випадках.

Процедури «анулювання та (або) відмови від присвоєного ІПН, або знищення, знеособлення або визнання ІПН недійсним за релігійними переконаннями» не передбачені чинним законодавством Російської Федерації про податки і збори.

Одночасно повідомляється, що у визначенні касаційної колегії Верховного Суду Російської Федерації від 18.07.2000 № Касо-273 сказано, що ІПН за своєю структурою не містить в собі інформацію особистого характеру, що стосується сімейного стану, родинних і дружніх зв’язків, а також інших особистих відносин конкретного фізичної особи.

Визначенням Конституційного Суду Російської Федерації від 10.07.2003 № 287-0 встановлено, що немає підстав стверджувати, що абзац перший пункту 7 статті 84 Кодексу порушує свободу совісті та віросповідання (стаття 28 Конституції Російської Федерації).

Заступник начальника ИФПС Росії по м Ялті Республіки Крим А.І. Сальников

Публицистика

Комментарии:

Оставить комментарий.